Наши товары
Датчики и антипотоп
Производители
Коефіцієнт корисної дії (ККД) у теплої підлоги наближений до 100 %. Це пояснюється, в даному випадку, як відношення Q виділеного тепла, до Q роботи ел. струму
Наприклад, ви придбали на площу 6 мкв нагрівальний мат Easy-therm з потужністю 1000 Вт. Очевидно, що дана система нагрівального мату під час увімкнення витрачає майже 1 кВт/год.

Очевидно, що в першому варіанті ми отримаємо не тільки більш швидке прогрівання поверхні підлоги до встановленої терморегулятором температури (наприклад, 270С), але й через мінімальну втрату тепла в приміщенні більш тривале його охолодження. Нагадаємо щоНагадаємо, що
У другому варіанті все буде навпаки. Через велику втрату тепла в погано утепленому приміщенні поверхня підлоги може взагалі не прогрітися до заданої температури, оскільки потужності нагрівальної системи не вистачить через великі теплові втрати. Вихід – або брати потужнішу систему, або займатися теплоізоляцією.
Використанням підлог з підігрівом зараз уже нікого не здивуєш. Це ще не «маст хев», але досить-таки поширений засіб обігріву квартири.
Водні підлоги вимагають дуже багато уваги під час експлуатації. У звичайних квартирах (не приватних будинках, з центральним опаленням) – встановлення такої підлоги практично нерозв’язна проблема. Адже їх не можна приєднувати до центрального опалення. З цієї причини багато користувачів встановлюють теплі підлоги на електричному живленні.
У свою чергу, їх також можна класифікувати на кілька груп за різними показниками. У цій статті хотілося б розповісти не про різновиди, а про споживання енергії теплою підлогою з електричним підігрівом.
Для початку хочеться розповісти про фактори, які, так чи інакше, впливають на обсяг енергії, споживаної підлогою.
Але це теорія, яка хоч і працює в реальності. Зараз хочу цю теорію доповнити власним досвідом експерименту з нагріванням підлоги.
Почну з того, що нормальна температура підлоги для мене – 23-25 градусів. Це тепло вже досить-таки відчутне. Звичайно, можливості дають змогу розігріти його до 30 і більше градусів. Але це вже перебір споживання і зайва трата теплоенергії – це ні до чого. Хоча тут усе суто індивідуально. У моїй квартирі – два санвузли (0,5 і 1 квадратних метрів). Підлога з підігрівом також і на кухні, нагрівальний кабель – її площа 2,5 квадратних метра. Сам будинок – новий, зроблений за хорошими технологіями. Утеплення присутнє і в стяжці, і в самій підлозі під плиткою. Також тепла підлога оснащена терморегулятором. На ньому стоїть дисплей – тобто можна стежити за всіма точними вмиканнями та вимиканнями.

Виходить така картина. У першому невеликому санвузлі підтримується стабільна температура на рівні 23-25 градусів. Витрата електрики – 75 Вт/год під час процесу нагрівання. Санвузол у мене з утепленням, тому обігрів у підлозі вмикається нечасто, приблизно 1 раз щогодини протягом 5 хвилин. Цього достатньо, щоб підлога постійно залишалася теплою, і забезпечувала приємні відчуття під час виходу з ванни.
Сумарне споживання: якщо вмикається на 5 хвилин один раз на годину, то виходить 1/12. Якщо поділити 75/12=6,25 Вт на годину. Тобто, 6,25 Х 24 години = 150 Вт на день.
Другий санвузол. Він у мене тимчасово не використовується. Підлогу там вмикав заради експерименту. Підтримував у ній температуру на рівні 24 градуси. Він більший і споживання електрики теплою підлогою в ньому на рівні 130 Вт. Сам по собі він трошки холодніший, через вентиляцію (працює не зовсім справно).
У кухні розташовано 2,5 квадратних метрів підлоги з підігрівом. Її споживання – 375 Вт. Там підтримувалася температура 24 градуси. На кухні також вмикався підігрів частіше – через велику площу. Включався він 3 рази на годину на 5 хвилин роботи (15 хвилин на годину).
Виходить, що 375 Вт/4 = 93,75 Вт.
А за добу 93,75 * 24 = 2250 Вт на день.
Коли ці цифри перевести в грошовий формат, то виходить 150 Вт Х 30 = 4500 Вт, 780 Х 30 = 23400 Вт, і останній 2250*30 = 67500 Вт.
Складаємо 4500 + 23400 + 67500 = 95400 Вт або 95 кВт. Якщо взяти денний тариф на 2025 рік по 4,32 грн за 1 Квт/год, то виходить 95 * 4,32 грн = 410 гривень.
Усього 410 гривень на місяць – і температура на рівні 24 градусів! Нагадаю тільки, що це був додатковий обігрів підлоги.

Один мій друг встановив в одній із кімнат своєї квартири нагрівальні мати. Кімната займає площу десь 14 квадратів. Так от, там обігрівальні батареї – відсутні! Але зате утеплення в кімнаті хороше. І сама тепла підлога – також утеплена. Друг встановив 10 квадратних метрів підлоги з підігрівом, цієї площі має вистачити.
Споживання електрики теплою підлогою становить 90 Вт на метр, а на всю кімнату – 900 Вт. Температура в кімнаті підтримується десь на рівні 22-23 градуси, підлога, відповідно, розігрівається до 25 градусів. З його слів, підлога також вмикається у нього тричі на годину. Виходить 900/4=225 Вт на годину, 225 Вт Х 24 години = 5400 Вт. Протягом місяця виходить 5400 * 30 днів = 162 000 Вт або 162 кВт. У грошовому вираженні це 162 * 4,32 грн = 700 гривень на місяць!
Але варто зауважити, що підлога в його кімнатах не завжди розігрівається до 25 градусів, найчастіше вона прогрівається на 23-24 градуси.
Це без урахування встановлення двотарифного лічильника.
Тариф на електроенергію для населення в Україні 2025 року становить:
Залежно від конкретної ситуації та умов встановлення, утеплення підлоги може бути необхідним або бажаним перед встановленням електричних теплих підлог.
Якщо підлога розташована над неопалюваним приміщенням або на вулиці, то необхідно утеплити її перед встановленням теплої підлоги. У цьому разі утеплення допоможе зберегти тепло в приміщенні та збільшити ефективність роботи теплої підлоги.
Можна. За допомогою терморегуляторів управління якими відбувається черер WIFI